Illustration: Das Mulingula Vorlesese-Team
Sprecher Deutsch: Timo Matzolleck
Übersetzerin und Sprecherin Ukrainisch: Tetiana Dobrovolska
© Mulingula e.V., lizensiert unter CC BY-NC-ND 4.0
Der Affe als Richter
Eine Fabel aus Asien
Мавпа-суддя
Früher, als fast noch alle Tiere frei herumliefen und erst wenige von ihnen bei den Menschen wohnten, lebten im Haus eines Gelehrten ein Hund und eine Katze.
Eines Tages hatte der Gelehrte einen frisch gebackenen Kuchen geschenkt bekommen.
Da er für ein paar Stunden das Haus verlassen musste, stellte er ihn zur Sicherheit auf ein Brett, das an der Wand hing.
Раніше, коли майже всі тварини вільно бігали і лише деякі з них жили з людьми, в домі одного вченого жили собака та кішка.
Одного разу вченому принесли свіжоспечений пиріг в подарунок.
Оскільки він мав залишити будинок на кілька годин, про всяк випадок, поклав його на полицю, яка висіла на стіні.
Die Katze hatte den Gelehrten aufmerksam beobachtet, und kaum war dieser zur Tür hinaus, sprang sie auf den Korbsessel, der am Fenster stand, von dort auf den Tisch, und von dort wagte sie den weiten Sprung auf das Brett.
Der Nagel, der das Brett mit einem Bambusgeflecht nur notdürftig verband, war diesem Ansturm nicht gewachsen. Polternd stürzte das Brett mit dem Kuchen und der Katze zu Boden.
Der Hund hatte sich schläfrig in der Sonne ausgestreckt und auf die Rückkehr seines Herrn gewartet.
Кішка уважно стежила за вченим, і як тільки він вийшов за двері, вона стрибнула на плетене крісло біля вікна, звідти на стіл, а з нього - довгим стрибком на полицю.
Цвях, який не дуже міцно з'єднував полицю з бамбуковою опліткою, не витримав такого натиску. Полиця з пирогом та кішкою з гуркотом впала на підлогу.
Собака сонно витягнувся на сонці і чекав на повернення господаря.
Bei dem plötzlichen Getöse fuhr er erschreckt auf und sauste in das Zimmer.
Als er den wohl duftenden Kuchen in den Fängen der Katze sah, sprang er auf sie zu und wollte ihn ihr entreißen.
Die Katze wehrte sich fauchend und verpasste ihrem Hausgenossen einen kräftigen Schlag auf die Nase.
Der Hund jaulte auf.
Від несподіваного шуму він злякався і помчав у кімнату.
Побачивши ароматний пиріг у лапах кішки, він кинувся на до неї і хотів його відібрати.
Кішка зашипіла, захищаючись, і сильно вдарила свого співмешканця по носі.
Собака заскавчав.
Ein Affe turnte gerade über die Gartenmauer und blickte neugierig zum Fenster hinein.
„Warum streitet ihr zwei euch bei einem so herrlichen Wetter?“ fragte er belustigt.
Der Hund bellte wütend: „Diese nichtsnutzige diebische Katze hat unserem Herrn seinen Kuchen stibitzt!“
„Was geht dich das an?“ maunzte die Katze böse. „Während du faul in der Sonne gedöst hast, habe ich mich sehr geplagt. Ich habe mir den Kuchen mühsam verdient!“
„Unverschämtes, eigennütziges Biest“, knurrte der Hund, „glaubst du, du kannst den Kuchen allein essen? Er gehört unserem Herrn, ich habe also auch ein Anrecht darauf.“
Мавпа якраз перелазила через паркан та з цікавістю зазирнула у вікно.
„Чому ви сваритесь у таку чудову погоду?“ – запитала вона весело.
Собака люто гавкнув: „Ця ледача злодійкувата кішка поцупила пиріг нашого господаря!“
„Яке тобі до цього діло? – сердито нявкнула кішка, - поки ти лінувався і дрімав на сонці, я доклала багато зусиль. Я заслужила цей пиріг своєю працею!“
„Нахабне, егоїстичне створіння, - загарчав собака, - ти думаєш, що можеш з'їсти пиріг сама? Він належить нашому господареві, тож я теж маю на нього право.“
„Hört auf zu streiten!“ sagte der Affe. „Ist der Kuchen nicht groß genug für euch beide? Ich sehe dort auf dem Tisch eine Waage stehen. Ich werde euch die Beute in zwei gleiche Stücke teilen.“
Die Katze und der Hund waren damit einverstanden.
„Припиніть сперечатися! - сказала мавпа,- хіба пиріг не достатньо великий для вас обох Я бачу он там на столі терези. Я поділю вашу здобич на два рівних шматки.“
Кішка і собака погодилися.
Aufgeregt verfolgten sie, wie der Affe den Kuchen durchbrach und die eine Hälfte auf die eine, die zweite Hälfte auf die andere Waagschale legte. Die eine Waagschale plumpste hinunter.
„Das Stück ist wohl etwas zu schwer“, meinte der Affe mit ernsthafter Miene, bröckelte ein paar Krumen davon ab und steckte sie genüsslich in den Mund.
Hund und Katze sahen erwartungsvoll zu, wie sich die Schale langsam wieder hob. „Jetzt ist es gut!“ rief der Hund.
Захоплено вони стежили, як мавпа розламала пиріг і поклала одну половину на одну шальку терезів, а другу – на іншу. Одна шалька терезів з гуркотом впала.
„Цей шматок, мабуть, занадто важкий“, - сказала мавпа з серйозним виразом обличчя, відламала кілька крихт і з насолодою поклала їх до рота.
Собака та кішка з надією дивилися, як шалька терезів повільно підіймалась. „Тепер все добре!” – вигукнув собака.
„Nein!“ sagte der Affe streng. „Das Kuchenstück ist noch etwas zu schwer. Man soll mir nicht nachsagen, dass ich ein ungerechter Richter bin.“
Mit diesen Worten brach er noch ein kleines Stück von dem Kuchen ab, und ließ es in seinen Mund wandern.
Aber er hatte zu viel genommen, denn jetzt sank die andere Waagschale hinunter.
Der Affe murmelte ein paar unverständliche Worte und begann von dem zweiten Stück Krümel für Krümel abzubrechen und behaglich in den Mund zu schieben, bis die beiden Waagschalen sich nach und nach wieder näherten.
„Ні!" - суворо сказала мавпа. „Один шматок пирога все ще трохи важкуватий. „Щоб про мене потім не говорили, що я несправедливий суддя.“
З цими словами вона відламала ще один маленький шматочок пирога і потягла його до рота.
Але вона взяла забагато, бо тепер інша шалька терезів опустилася.
Мавпа пробурмотіла кілька незрозумілих слів і почала відламувати крихту за крихтою від другого шматка і з насолодою пхати їх до рота, поки дві шальки знову поступово не наблизилися одна до одної.
Im letzten Augenblick nahm er nochmals zu viel von dem größeren Kuchenstück, so dass dieses jetzt kleiner wurde als das andere und die Waagschale sich hob.
Er musste seine Arbeit von neuem beginnen.
Dieser Vorgang wiederholte sich so lange, bis eine Waagschale schließlich ganz leer war und auf der anderen nur noch ein Stückchen lag.
В останню мить вона знову взяла забагато з більшого шматка, тому він став меншим, ніж інший, і шалька піднялася.
Їй довелося починати все спочатку.
Це повторювалось доти, поки одна шалька терезів не спорожніла, а на іншій залишився лише маленький шматочок.
Da wurde er böse und schimpfte mit dem Hund und der Katze: „Wegen solch einer lächerlichen Kleinigkeit zankt ihr euch und bemüht mich als Schiedsrichter? Ihr sollt euch schämen! Damit nun endgültig Frieden herrscht, esse ich das Kuchenstückchen selber auf.“
Er steckte auch noch den letzten Happen in seinen Mund und schwang sich aus dem Fenster. Der Hund und die Katze sahen ihm verdutzt nach.
Тоді мавпа розсердилася і вилаяла собаку та кішку: „Ви сваритеся через таку безглузду дрібницю і намагаєтеся змусити мене бути суддею? Вам повинно бути соромно! Я сама з'їм шматок пирога, щоб нарешті запанував мир.“
Вона поклала останній шматочок у рот і вискочила через вікно. Собака і кішка спантеличено подивились їй вслід.
„Das hast du nun davon!“ fauchte die Katze. „Warum bist du auch so geizig gewesen“, knurrte der Hund und trottete zurück an seinen Sonnenplatz.
„Man kann sich auf niemanden mehr verlassen“, brummte er und schlief wieder ein.
„От що ти отримав!“ – прошипіла кішка. „Чому ти була така жадібна“, – буркнув собака і повернувся на своє місце під сонцем.
„Ні на кого більше не можна покластися“, - пробурмотів він і знову заснув.
Ende
Кінець
Gehe zu:
